Розвиток мистецтва пов’язаний з культурним розвитком нації. Важливо підтримувати діяльність закладів, де можна провести час не просто відпочиваючи, а й з користю. Важливу роль у творчому житті Далласа відіграє опера. З моменту своєї появи вже протягом багатьох років під своїм дахом вона збирає містян, що мають бажання насолодитись прекрасним. Далі на dallas-trend.
Заснування Далласької Опери
Даллаську Оперу було засновано у 1957 році Лоуренсом Келлі та Ніколом Решиньо. До цього Келлі працював адміністратором у Ліричній опері Чикаго, а Решиньо – художнім керівником. Їхня спільна любов до творчості стала поштовхом до відкриття осередку світового рівня, який об’єднує видатний сценічний та камерний оперний репертуар. За надзвичайно короткий час їхня опера привернула до себе увагу національної та міжнародної авдиторії. А також здобула авторитет завдяки тому, що володіє найвищими стандартами художньої досконалості, ефективності, фінансової стійкості та розрахована для загальної публіки.
Говорять, що найбільше зусиль для відкриття Далласької Опери доклав саме Лоуренс Келлі. Протягом десяти місяців на рік він збирав кошти для реалізації свого наміру, щоб тільки два займатися тим, що йому до вподоби – мистецтвом.
Марія Каллас: перша співачка на сцені Далласької Опери
Першою на сцені Далласької Опери виступила легендарна грецька співачка Марія Каллас у листопаді 1957 року. Запрошення виступити прима отримала від Лоуренса Келлі. Йому дуже хотілося, щоб оперний театр почав свою діяльність на такій високій ноті. Сама співачка теж хотіла показати себе на новій сцені у самісінькому серці Техаса. Проте ще на початку сезону більшість концертів Каллас були скасовані. Поговорювали, що вона зірвала голос, тому не могла виступати. Через це люди майже не купували квитки на її концерт у Даллаській Опері.
Коли Марія Каллас вийшла на сцену, то з жахом відзначила, що заповнена лише чверть глядацької зали. Проте вона продовжила свій виступ, адже до нього вона дуже важко готувалася. Келлі виявився надзвичайно вимогливим керівником і хотів, щоб прима заспівала одразу вісім оперних арій. Виступ пройшов блискуче: голос Марії Каллас був чистим та яскравим. Не менш приголомшливим для мешканців Далласа виявився і її образ, який підкреслювала осяяна венеціанська золота сукня, а доповнювали дорогоцінні сережки з діамантами. Співачка відкрила концерт зінгшпілем Моцарта “Викрадення із сералю”. А найбільше драми Каллас показала під час своєї останньої арії з опери Доніцетті “Анна Болейн”. Вона настільки вдало зіграла зраджену королеву, що глядачі ледве втрималися на місці, аби не підскочити від напруги. Було видно, що співачка максимально вжилася в роль своєї героїні.
Другий день роботи Далласької Опери теж вийшов плідним. Хоча переважна більшість акторів, що виходила на сцену, була маловідома у США, їй вдалося розважити публіку. Все більше глядачів виходили з бажанням якомога скоріше відвідати наступні концерти опери. Через низьку рекламну кампанію зал й досі залишався напівпорожнім. А деякі виконавці були погано підготовлені до виступу. Наприклад, техаський хор не впорався з виставою, що була поставлена італійською мовою. Але завдяки яскравим декораціям та смішним номерам загальна картинка вийшла вдалою.
З того часу на сцені Далласької Опери побувало чимало першокласних міжнародних артистів. Деяким з них виступ саме у цьому оперному театрі приніс ще більшу славу. Серед них співаки Пласідо Домінго, Джон Вікерс, Тереса Берганса, Хельга Дернеш, Гвінет Джонс, а також режисер Франко Дзефіреллі та дизайнерка Клементина Марген.
