Симфонічний оркестр – це справжнє музичне диво, яке поєднує у собі десятки музичних інструментів та голосів одночасно. Попит на класичну музику у виконанні оркестру завжди буде жити серед поціновувачів мистецтва. Доказом цього може слугувати неймовірна атмосфера, яка десятиліттями панує у Симфонічному центрі Меєрсона, який став будинком для Далласького симфонічного оркестру. Далі на dallas-trend.
Поява оркестру як наслідок розвитку міста
Появі Далласького симфонічного оркестру завдячують Хансу Крайссігу. Він був американським диригентом, який мав німецьке походження. Народився майбутній музикант 1857 року в Німеччині, проте обожнювати музику він почав вже під час навчання в Лондоні. Його вчителем був Артур Салліван. Крім того, Ханс працював акомпаніатором англійського корнетиста Джулса Леві. У 1883 році Ханс Крайссіг приєднався до гастрольної оперної трупи та в її складі виїхав до Сполучених Штатів.
В Америці Ханс Крайссіг оселився в техаському місті Даллас, де почав займатися педагогічною діяльністю, викладаючи фортепіано та орган. Додатково музикант керував місцевими церковними хорами.
Період, коли Крайссіг переїхав до Далласа, якраз припав на момент активного розвитку міста. У ті роки Даллас був головним залізничним вузлом, який постійно використовували під час перевезень. З невеликої сільськогосподарської громади місто на очах зростало до адміністративного центру, який приваблював заможне населення. І, звичайно, що багатії цікавилися мистецтвом, зокрема театром та класичною музикою.
Перший виступ новоствореного Хансом Крайссігом оркестру датований 1900 роком. Відтоді він постійно набував дедалі більшої популярності, допоки у 1945 році його музичним керівником не став видатний угорський диригент Антал Дораті. Саме завдяки йому Далласький симфонічний оркестр повністю став професійним.
Симфонічний центр Мортона Меєрсона
Симфонічний центр Мортона Меєрсона відкрив свої двері для мешканців Далласа у вересні 1989 року. З того часу він став рідною домівкою для Далласького симфонічного оркестру, який своєю чергою не провів жодного дня під дахом будь-якої іншої концертної зали.
Проєктуванням Симфонічного центру Мортона Меєрсона займався всесвітньовідомий архітектор Іо Мін Пей. Його робота в Далласі – єдина концертна зала, яку він розробив. Іншими його масштабними проєктами стали Піраміда Лувру, Президентська бібліотека-музей Джона Кеннеді та мерія Далласа.
Симфонічний центр Мортона Меєрсона вважають найкращою концертною залою світу. Якщо точніше, згідно з виданням Business Insider, центр входить до 10 найкращих у світі. На його будівництво пішло 9 років та понад 100 мільйонів доларів. Це пов’язано з тим, що процес зведення подібної концертної зали, надзвичайно тривалий та кропіткий. Відповідальний архітектор має ідеально поєднати особливості споруди та акустику в ній. Що стосується Симфонічного центра Мортона Меєрсона, то під час його проєктування Іо Мін Пей радився з актором Расселом Джонсоном, який розбирається в акустиці. Грамотно обґрунтувавши свою думку, Джонсон порадив виконати роботу на лад європейських концертних залів.
У результаті багаторічної забарної роботи багатьох фахівців Симфонічний центр Мортона Меєрсона дарує неповторний, насичений та живий звук сотням своїх гостей. Через це не має потреби змінювати своє розташування й Далласький симфонічний оркестр. З року в рік виступи його талановитих музикантів виглядають неперевершено не тільки завдяки їхній майстерності. Крім неї, допомагають підтримувати концертну програму на високому рівні й ті умови, які створили для розвитку музикантів Іо Мін Пей та Рассел Джонсон.
