Жіночий музичний колектив “The Chicks”

Назва гурту “The Chicks” перекладається на українську як “Ціпоньки”. Може здатися, що так назватися могли прості гарненькі дівчата. Проте це точно не про солісток найпопулярнішого далласького музичного колективу, що до 2020 року був більше відомий як “The Dixie Chicks”. Далі на dallas-trend.

Марті Магуайр, Емілі Робінсон та Наталі Мейнс вдалося довести всьому світу, що представниці прекрасної статі можуть набагато більше, ніж від них зазвичай очікує суспільство. Жінки на своєму прикладі показали, що можна поєднати материнство, громадську діяльність та успішну кар’єру. 

Ініціативні студентки, що мали жагу прославити вестерн

Історія гурту почалася у далекому 1989 році. Спочатку він називався “The Dixie Chicks”. Колектив складався з чотирьох дівчат: Марті та Емілі Ервін, Лори Лінч та Робін Мейсі. Виступали вони просто на вулицях рідного Далласа, вражаючи слухачів своєю талановитою грою на акустичних струнних інструментах. Торкав містян і їхній репертуар, що складався з блюграса, кантрі та фолка. Сестри Ервін грали на банджо та скрипці, Лінч була гітаристкою, а Мейсі – вокалісткою. 

У 1990 році гурт випустив свій перший альбом “Thank Heavens for Dale Evans”. Сама його назва вже була відсиланням до образу артистки-ковбойки Дейл Еванс. Але учасниці гурту змінили і свій імідж для того, щоб максимально відповідати уявленням про сучасний американський вестерн-фольклор. Талановитих дівчат, що просувають свою культуру у музичне мистецтво одразу помітили. “The Dixie Chicks” почали їздити з гастролями та здобувати перемоги на фестивалях. Згодом їх почали запрошувати виступати на розігріві у відомих артистів. Зазвичай це були співаки, що творили у жанрах кантрі та вестерн: Алан Джексон, Джордж Стрейт, Гарт Брукс та інші. 

Здавалося б, що юні дівчата мали пишатися своїми досягненнями, проте вони навіть і не думали зупинятися. Для того, щоб стати ще популярнішими серед поціновувачів кантрі, “The Dixie Chicks” вирішили взяти участь в шоу “Grand Ole Opry”. Але це принесло їм тільки розчарування, адже після нього гурт не отримав жодної пропозиції про контракт. Було вирішено, що для створення другого альбому колективу знадобиться переорієнтуватися на більш сучасне кантрі-звучання, аби збільшити кількість своїх фанатів. У 1992 році вийшов альбом “Little Ol’ Cowgirl”. Він був помітно кращої якості, ніж перший. До того ж над ним додатково працювали студійні сесійні музиканти. Але це зовсім не влаштувало Робін Мейсі, тому вона залишила гурт. 

Третій альбом “Shouldn’t a Told You That”, що “The Dixie Chicks” випустили у 1993 році, вийшов вже від Марти та Емілі Ервін, а також Лори Лінч.

Поява Наталі Мейнс та перший проривний альбом

У 1995 році відомий гітарист Ллойд Мейнс долучився до пошуків нової вокалістки для “The Dixie Chicks”. Він передав запис з їхнього прослуховування своїй доньці Наталі, що якраз навчалася в Музичному коледжі Берклі. Вона і стала новою учасницею гурту. Її потужний та досить грубий голос зміг доповнити гурт. У новому складі “The Dixie Chicks” підписали контракт з “Sony Music” та почали роботу над новим альбомом. 

У 1998 році на світ вийшов альбом “Wide Open Spaces”. Він став дебютним на великому лейблі та першим з Наталі Мейнс у ролі вокалістки. Того ж року копій цього альбому було продано більше, ніж у всіх кантрі-виконавців в історії разом взятих. У США “Wide Open Spaces” здобув діамантовий статус за десять мільйонів копій. У 1999 році альбом отримав дві премії “Ґреммі”: “Найкраще виконання кантрі-дуетом або групою вокалістів” та “Найкращий кантрі-альбом”.

Ці події були тільки початком розквіту кар’єри музичного колективу. У 1999 році вийшов наступний альбом “The Dixie Chicks” під назвою “Fly”. Було продано понад десять мільйонів його копій, а також він зайняв перше місце в чарті “Billboard 200”. Навколо “Fly” вирувала купа як гарних відгуків, так і суперечок з приводу текстів його пісень. Проте хай там що, це свідчило лише про одне – гурт ставав все популярнішим та впевненим у своєму мистецькому самовираженні. 

Скандал через висловлювання щодо Джорджа Буша

Завжди активними учасниці гурту “The Dixie Chicks” були й в громадському житті. Найбільшого розголосу отримало висловлення Наталі Мейнс щодо Джорджа Буша.

У березні 2003 року армія США вторглася до Іраку, щоб розпочати там війну. По всьому світу проходили мітинги проти цього конфлікту, в яких брали участь тисячі людей. У ці дні “The Dixie Chicks” якраз виступали з концертом у Лондоні. 10 березня під час одного з номерів на сцені міста солістка гурту виступила від імені всіх учасниць та заявила, що вони не підтримують вторгнення до Іраку. Після цього вона додала, що їм соромно за те, що президент США Джордж Буш родом з Техасу і що вони, на жаль, є вихідцями з однієї землі. Слова Наталі Мейнс викликали обурення від слухачів кантрі-музики, консервативних політичних коментаторів та медіа. Внаслідок цього “The Dixie Chicks” було вилучено з ефірів радіостанцій по всій Америці. Продаж їхніх платівок та квитків на концерти також значно впав. Кожна з учасниць гурту почала отримувати погрози: їх відверто залякували та переслідували. Відмовилася від “The Dixie Chicks” й переважна більшість музичної спільноти. Але це не завадило гурту у тому ж 2003 році отримати чотири нагороди на премії “Ґреммі” за пісню “Home”, а також відзнаку за найкращий кантрі-альбом.

Особисте життя кар’єристок

Просування кар’єрними сходами не змогло завадити учасницям гурту  “The Dixie Chicks” будувати особисте життя. Кожна з жінок змогла реалізувати себе не тільки як музикантка, а і як зразкова мама. Їхні шанувальники постійно дивуються тому, як таким тендітним жінкам вдається встигати буквально все. Але у цієї гарної картинки все ж таки є інша сторона – жодна з них не може похвалитися довгим та щасливим шлюбом.

17 червня 1995 року першою вийшла заміж Марті Магуайр. Її обранцем став Тед Зайдель – керівник великої фармацевтичної компанії. Від попереднього шлюбу Тед мав сина Картера, якому Марті стала мачухою. До 1999 року пара була щасливою, проте потім почалися часті сварки, що й стали причиною розлучення. Вдруге вийти заміж Марті наважилася у 2001 році за ірландця Герета. Він був актором та вчителем у римо-католицькій школі. Закохані довго намагалися завести дітей, але у них не виходило. Всі їхні три доньки Єва, Кетлін та Харпер були зачаті за допомогою штучного запліднення. Проте і цей союз розпався у 2013 році.

Багатодітною мамою стала Емілі Робінсон. Вона має четверо дітей: близнюків Джуліан та Генрі, Чарльза і Вайлет. Батьком близнюків та старшого сина став перший чоловік Емілі, Чарлі Робінсон. Четверту дитину музикантка народила від свого хлопця Мартіна Стрейера у віці 39 років. 

Своє кохання Наталі Мейнс зустріла на весіллі Емілі Робінсон. Наталі та Пасдар були свідками наречених. Невдовзі після знайомства пара одружилася та обвінчалася у каплиці “A Little White Wedding”, що у Лас-Вегасі. Разом вони прожили з 2000 по 2017 рік. Наталі та Пасдар виховували двох синів Джексона та Беккета. Під час публічних заходів пара завжди виглядала щасливою. Новина про їх розлучення звалилася на шанувальників просто як грім серед ясного неба. Причина та подробиці їхнього рішення й досі невідомі. В одному з інтерв’ю Пасдар заявив, що їхнє розлучення – це приватна сімейна справа.

Comments

.......