Відданість Джастіна своїй справі помітна в кожній його виставі. Він підходить до кожної ролі з прискіпливою увагою до деталей, глибоко заглиблюючись у психіку персонажа, щоб створити справжній і переконливий образ, навіть у невеликих ролях його персонажі привертають увагу. Крім безпосередньої акторської діяльності Джастін Локлір займається створенням проєктів та реалізації театральних ляльок та костюмів, а також пише та режисує шоу, співає та грає на фортепіано, гітарі, акордеоні та трубі. Дізнатись більше про таланти Джастіна Локліра можна далі на dallas-trend.
Початок акторської діяльності
Джастін Локлір народився та виріс в Атланті, штат Джорджія. Жага до мистецтва у парубка з’явилась ще у дитячому віці. Він обожнював слухати різноманітні розповіді через програвач. До самої ночі міг слухати слухав записи дитячого комедійного письменника Енді Ґріффіта або Боба Ньюхарта. У школі мав не найкращу успішність у навчанні, проте активно брав участь у всіх позаурочних заходах. Так, його першою акторською роллю став образ Черепахи з оповідання про Черепаху та Зайця, що ставився у літній церковній школі.
Після отримання середньої освіти вступив на театральну спеціальність в Університет Бейлора.
Переїзд до Далласа
У 2009 році Джастін вирішив переїхати у Даллас. Хоч він і переживав що нове місто не матиме такої самої творчої атмосфери, як в Атланті, все склалось найкращим чином. Молодий актор грав у таких театрах, як Ocher House, Undermain і Dead White Zombies.
Ocher House — це невеликий театр на 50 місць, що відрізняється унікальними постановами. Джастін Локлір потрапив сюди у 2010 році. Його запросив художній керівник театру Метт Поузі як лялькаря для вистави “Білла” Вільяма С. Берроуза. Він побачив природний талант у хлопця і відтоді Джастін Локлір на багато років залишився у театрі. Він з’являвся в таких шоу Ocher House, як “Mean”, жорстокій драмі про Чарльза Менсона, де Локліру дісталась роль ковбоя, що співає, на ім’я Дейл Еванс. У виставі “Сни забитих овець” Джастін зіграв працівника бійні Спенсервіля, який вдень ріже овець, а вночі бачить жахіття зі своєю кривавою роботою. Його костюм складався з великої голови, яку, до речі він самостійно спроєктував та змайстрував.
Кадр з вистави “Сни забитих овець”
Джастін Локлір любить співпрацювати з театром завдяки його сміливим підходам, наявності великої кількості творчих людей, які втілюють неповторні ідеї. В 2011 році Форум театральних критиків у Далласі-Форт-Верті визнав Джастіна найдинамічнішим артистом-початківцем.
В цілому театр Ocher House неодноразово отримував визнання від даллаських критиків за оригінальний підхід до роботи та навіть був названий найкращим театром у Далласі у 2012 році.
Власний мюзикл
У театрі Ocher House Джастін Локлір отримав змогу й самостійно поставити власний мюзикл, що називався “Без мрій”. Він протягом кількох років створював замальовки та з допомогою творчого колективу зміг об’єднати все в одну виставу. Події розгортаються у закусочній “Чиста тарілка”, якою керує дівчина Клер після смерті батька та їй на допомогу приходить рідний брат Джон. Разом з іншими персонажами, що працюють у закусочній (офіціанти, кухарі, бармен) герої носять клоунський грим.
Брат з сестрою мають різні погляди не тільки на керування закладом й на життя в цілому. Клер має оптимістичний та життєрадісний настрій, у той час, як Джон ходить похмурим та постійно свариться. Їх позиції схожі лиш в одному — кожен вважає, що їх особиста версія життя ближча до істини. Проте у виставі немає двозначності між песимізмом і реальністю, зображуючи, що песимістичне ставлення до світу може бути таким же ілюзорним, як і мріяння.
